Дощем пропахло літо вже,
Ще й цвітом липи скоро
Пропахне вітер й понесе
Духм'яність ту угору.
Пропахне небо голубе,
А то й і місяць, зорі,
Бджолиний рій десь загуде
У ніжності квітковій.
Його не сплутати ні з чим,
Той аромат, ті квіти,
Теплом ціловані, дощем
Напоєні, умиті.
15.06.2026.
Ганна Зубко
