Ми попрощаємось, і Ти залишишся собою,
будеш любити того, хто нещасний.
І милість твоя потроху всіх торкнеться,
та не цінуєш ноти почуттів моїх.
Як у воді помалу квітка в'яне,
так я мовчу від погляду очей твоїх.
І я помру, перед тобою благоговіючи,
в океані неба голубім.
УП
