Не винен долі
за скроні, забарвлені горем,
не прощений полем
за мрією втоптаний шлях.
Не попрощавшись із краєм,
забувши рукою махнути,
все рабом далі
продовжуєщ лінію гнути.
Зазнавши поразки в суперечці,
програвши діалог із долею,
я один у морі
і хочу залишитись з тобою.
Народилась любов моя в сонетах
і помре — ні слова нікому про це.
УП
