ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Опублікувати книгу

  Лірика    106

106

Я знаю те місце
і бачив те місто,
і все на ногах
помаленьку пройшов.

Ти прожила вік,
закохавши мільйони,
а я працював,
забувавши про сон.

Упала сльоза,
як заздрю я небу —
мені світ без тебе,
як й життя, ніпочім.

Автор: Cristian VonDyuk
🎧 Слухати аудіоверсію вірша (AI)
(Рекомендуємо тестувати різні варіанти для кращого ефекту)
Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]