Маленький світ на острові нагадує Європу
Драбин повно на кожен поверх, все наче через
Церкви старі, завалені, не чути їхній дзвін
А ресторанів тьма і кожному, – тут щось вкладуть до рота.
Хати криві, прогнуті стелі, і змучений від ста робіт
Ти слухаєш людські сварки, мов підписавсь на чужий клопіт
Хтось грим дверима в туалет, і спати вже не зможеш
Лиш рік мине і любиш джаз, музон сусідів кістка в горлі.
Зимою сніг йде кожен день, а влітку клята спека
І спецій ринок Жан-Талон засаде в ніс патрон духмяний
Лиш на рапідах кожен раз моя душа знаходить спокій,
туди б пішов я ще не раз, якби щастило і було з ким
Ти нереально-амуральний конкретночуйний, ідеальний,
якби міста були дивани, то я обрав би Монреaль
SO
