ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Опублікувати книгу

  Про життя    Потяг

Потяг

В цій електричці їхати гаразд,
Хоча й обідрана, і люде всі похмурі,
І стукають колеса раз по раз,
Вагон трясе, і в тамбурі хтось курить.

В ній туалет заржавлений і злий
Сердито брязка без замків дверима,
Але проте він чистий і сухий,
Яка ще тут у біса треба рима?

Тут контролери приязно сумні
До кожного з увагою і шармом
І цим сподобались вони мені,
Бо ж молоді і ввічливі задарма.

– "Сьогодні в нас любов" – одна із них
Показує другій екран смартфона.
На це і подивитися не гріх,
І посміятися їм вслід з перона.

Так люде їдуть всюди й звідусіль,
Перебиваючись із потяга у потяг:
Людський мурашник плине, як кисіль –
Війни сумний пронизуючий протяг.

🎧 Слухати аудіоверсію вірша (AI)
(Рекомендуємо тестувати різні варіанти для кращого ефекту)
Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]