І знову дорога,
І знову далеко,
І знову тривога,
І знову нелегко.
І знову надія
Живим повернутись,
До серця твого
Своїм пригорнутись.
Сірими туманами — ранок,
Ще раз день побачити і світанок,
Ще раз — захід сонця, щоб згас…
Бережи, Боже, всіх нас.
Хочу ще почути голос твій
У холодній тиші, в пустоті німій.
Вітер розмітає все старе тихо,
За спиною скалить зуби лихо.
Як посмієш — так посмійся,
То недовго буде.
Потім пилом, поміж ділом,
Як туман, розвійся.
Погляд, бачиш, мій ще не згас,
Вірю — прийде правди ще час.
Брешуть в очі, мажуть медом боягузи,
Поза очі ріжуть серце підлабузи.
Вишиванку одягають лиш на свята,
А в душі — гірше пекла чорнота…
2026 рік
<br>Гигиняк Вячеслав
