Як ніколи б’ється серце
Кожен подих, кожен день
Думаю лише тобою —
Наче квітну, як весною.
Був той березень сумний —
Світ здавався весь пустий,
Перед святом — біль і тиша —
І душа моя не дише.
Серце зранене мовчало —
Світла в ньому вже не стало,
Я шукала ніжне диво —
Та жила якось тужливо.
Та у кав’ярні між людьми —
Раптом зустрілись я і ти,
Світлий блонд і погляд щирий —
І розтанув світ мій сірий.
З ним сміюсь — і час минає,
Наче крила виростають,
Кожен дотик — ніжна мрія —
Кожна мить, як ейфорія.
Він дарує стільки світла —
Що душа моя розквітла,
Стільки тепла і любові —
Я тону в його розмові.
Поруч з ним усе інакше —
Світ стає яскравим, кращим,
Ніби фарби повернулись —
І думки усі всміхнулись.
Вже нема тієї тіні —
Що губилась в самотині,
Я — жива, легка, крилата —
Бо коханням знов багата
<br>Агаджанян Еліна
