День втопився в імлі…
В небі і на землі
Фарби всі потьмяніли.
Небосхилом пливуть
Непотрібні вже тут
Незакінчені зливи.
Проливає сльозу,
Гоготить на грозу
Буревій навколо,
Неслухняною рукою
Направляє рікою
Дим чадний додолу.
Люблю ці вечори,
Де дощі-маляри,
І щоб вітер по-вовчому вив,
І блукати в дворах,
Та здригається страх,
Щоб печалі свої не зустрів.
