На дорогах загублених мрій —
Намагайся мене не зустріти.
Я там дощ, той що зрошує квіти,
Конденсатом вологості вій.
Берегами засохлих надій,
Не шукай побудований замок.
Залишивсь там любові уламок,
Що не знищив часу буревій.
І в минуле не знайдеш місток.
Я його власноруч підпалила,
Бо образою править надсила,
Що вогню викликає виток.
Так, дорогами згублених мрій —
Намагайся мене не зустріти.
Що згоріло — уже не горіти,
Тож і дмухати більше не смій…
Барчук Р
25.01.23
Барчук Раїса
