Біла ворона

Я від народження між вами — як чужий,
Мов біла ворона в цій зграї сірій.
Я бачу людські душі без прикрас,
Крізь маски, як книжки, читаю вас.
Аллах наділив мене даром великим,
Немає вершин, що не зміг би підкорити.
Та жадібність вашу не стерплю повік —
З цим брудом не хочу я поруч жити.
Писання каже: «Не зазіхай на чуже»,
І в Хадісі пророк застеріг від заздрості.
Не смій моє міряти, скільки там є,
Свій ніс не суй у майно моє!
Пророк научав: заздрість нищить діла,
Згорає добро в ній, як суха трава.
Хто чужі рахунки веде без кінця,
Той втратить спокій і ласку Творця.
У Корані написано чіткий закон:
Не їжте чужого, забудьте про ілюзію майна.
Що дано людині — то її власна доля,
А заздрісна жадібність — серця в'язниця.
Не дивись у чуже, не шукай там здобутку,
Свій ніс не суй у чужі здобутки й рахунки!
Піди і сам зроби свій перший крок,
Зароби чесно, пройди цей урок.
Живи за законом і знай свою міру,
Працюй своїм чолом, бережи свою віру.
Бо тільки свій хліб від Аллаха — це благо,
А чуже майно — то лише згуба й зневага!