Скурити совість димом сигаретним

Хотілося би просто бути в тиші,
Щоб не займав ніколи і ніхто,
Щоб було чути, як шепочуть миші,
І як спасає люд Ісус Христос.
Таке просте бажання – просто бути!,
І не просити жодних переваг,
Та в нім сьогодні помолились Крути
Мільйоном самозречених відваг.
І вже не можна бути непричетним,
Не можна стати осторонь біди,
Скурити совість димом сигаретним
Під бомбами безжальної орди.
Багато з нас втопились у оманах
У безсторонності, байдужості, страху
Сховались у диванах, в ресторанах,
Й на долю нарікаємо глуху.