Зірками всіяне рядно
Крізь ночі дивиться на нас,
Прокручує німе кіно
Стискаючи у жилах час.
Удень це зоряне сукно
Стає глибоким синім дном,
Де сонця вогняне крило
Стікає золотим вином.
Космічний сизий пилосос
Змітає тіні у кутки,
А неба вивернутий торс
Виштовхує у наші сни.
18 серпня 2026 р.
