Скажіть моїй двадцятирічній долі,
Що сльози лити зараз геть не слід.
Хай не терпить, не грає чужі ролі
І не шукає «правильний підхід».
Вже зовсім скоро — щастя, моя мила,
Побачиш: ти є гідна всіх чудес.
Почуєш сотні раз, що ти красива,
Й життя без тебе геть втрачає сенс.
Привіт, моя двадцятирічна доле…
Пишу тобі листа із тридцяти.
Побережи своє сердечко кволе,
Розправ крилята. Видих — вдих. Лети.<br>Христина Марищук
