Мої дві утіхи –
Це ти і поезія.
Частковий, та вихід
З безсилля й депресії.
Укотре на іспит
Мене доля кинула.
Не знаю – навіщо
Цю карму витримую?
Здаватись не мушу
На зло всім небажаним,
Хоч боляче дуже
Кришитися заживо.
Терпіння, терпіння…
На гострому лезі я…
Єдине спасіння –
Це ти і поезія.<br>Вадим Косарєв
