Різкий удар підбора — креше брук,
Із Жовтнем Осінь пасадобль танцює!
Вона у колі цих залізних рук,
Нестримний дух вітрів та гроз гартує.
Рука в руці. Корида. Випад. Плащ.
Він — матадор, вона — його гординя.
Здіймає листя й кидає мов з пращ.
Життя і смерть, гріховність і святиня.
Стук! Обертання. Прогинає стан —
Шовк розлітається в багряні крила.
Цей танець — діючий, палкий вулкан,
Де рветься і народжується сила.
І осипається багряна шаль.
Падіння. Дотик. Злет. Чуттів потоки.
Танцює Осінь з Жовтнем пасадобль!
Завмерли… Подих… Випад… Знову кроки…
13 вересня 2026 р.
