Збирає день останню павутину,
Натягує туман на легкі п'яльця,
Вплітає нитку жовтого бурштину,
А Вересень іде тихо на пальцях.
Він обіймає Осінь несміливо,
Танцює вальс під капелюхом неба.
Багряне листя, що з гілок злетіло,
Кружляє поруч, ніби так і треба.
Каштани б'ють у дзвони бурштинові,
Струна дощу наспівує сонату.
І сипле жмені світла і любові
Осінній вальс із запахом цукату.
Вони кружляють у обіймах ночі,
Парять в ранковій каві поміж нами.
І Вересня вологі темні очі
Малюють щастя на вікні дощами.
14 вересня 2026 р.
