Кожен століття щось відкриває,
Слухаєш книгу переживаєш подію,
В пошуках Моадіба і надію.
Що зміниться світ і вільним станемо.
Проходили пророки в різних епохах,
Попереджували і давали надію.
Оставили свої пісмена, як доровказ.
Щоб рухатися і жити далі.
З'являлися фантоми, спасали людство від зла.
Згорали, як смолоскип на поверхні.
Змінив цілу епоху людей Ієшуа.
Надію дав, про вічне життя.
Спас від гріхів і відкрив двері життя,
Навчив любити і прощати інших.
Але поніс гріхи за нас,
І людство розіп'яло на хресті.
Світло і Любов пішло у вічність,
Тільки невидимо став біля нас.
Дітей своїх не покинув,
Пастирів послав для підтримки.
Послання і откровення ширяться всюди,
Читають Боже Слово на всіх мовах.
Молитвами огортають всю планету,
І Боже милосердя відкриває всім охочим.
Слава Богу, що послав вірних,
Навчають і виховують любов і терпіння.
Теплом діляться сім бажаючим,
Що свого серця не вистачить місце.
Хтось шанує пам'яті своїх наставників,
Простих Божих служителів.
Були в житті прості,
Що людство шанує пам'ять їх.
Франциск простим монахом був,
За братів і людей молився.
Дивами славився і любов'ю.
Що прикладом навчав охочих.
Багато проймануло часу,
А пам'яті вірним остався.
Що на нашій землі шанувати стали.
Віру в серця наші посіяв.
До Божої житниці зібрав,
Зерно і плоди наповнюють людей.
Хочеться славити Бога постійно.
Дякуємо Тобі за цих братів.
Що ми не загинемо в цьому світі,
Страх і смерть не має сили.
Все, що зникне,
Сторицею повернеться.
День пам'яті збирає нас усіх,
Щоб пам'ятали своїх наставників.
Кров свою і життя віддали,
Щоб ми вічне життя мали.
Денис Третяк 19.09.2026<br>Денис
