Можливо

Можливо, вже досить думать про тебе,
Можливо, вже пізно чекати дива,
Та серце вперто не слухає неба,
І пам'ять твій образ у тиші зберіга.
Можливо, пора відпустити всі мрії,
Що ми малювали колись на двох,
Та ночі без тебе такі ж самотні,
А спогади ходять за мною без слов.
Можливо, колись я забуду твій голос,
І погляд, що грів мене краще за день,
Та поки живе у душі моя ніжність,
Ти будеш рядками моїх одкровень.
Можливо, вже досить думать про тебе,
Та серце не вміє так просто піти,
Бо навіть коли між нами пів світу
У ньому назавжди залишишся ти.
Можливо, вже досить думать про тебе,
Можливо, вже пізно шукати слова,
Та кожна світанкова хвилина до неба
Несе те, що серцем сказати не змогла.
Можливо, вже час розчинити у вітрі
Усе, що тримало мене стільки днів,
Та спогади вперто приходять опівночі,
Немов не існує між нами мостів.
Можливо, ти навіть давно вже не згадуєш,
Не думаєш більше про наші часи,
А я все шукаю тебе між перехожими,
Хоч знаю — назад не ведуть ті шляхи.
Можливо, вже досить думать про тебе,
Та як заборонити душі відчувать?
Коли навіть тиша говорить про тебе,
І вчить мене знову мовчки кохать.<br>Кейт