Він вимкнув літо, наче світло лампи,
І закружляв у вальсі жовтий шовк.
Все, що цвіло й буяло в сяйві рампи,
Приборкав прохолодою й замовк.
Танцює осінь в сукні із туману,
Смичок дощу торкає її стан.
У хмарах місяць віднайшов поляну
І сіє срібним пилом вниз обман.
Вони летять під музику в обіймах,
Велична Осінь й Вересень в кашне.
Він крізь барвисте листяне кружіння
Тремтячі плечі тихо пригорне.
Затихне крок, розтане звук роялю,
І листя ляжуть спати у траву.
Світ загорнеться у м'яку оману,
Повідавши нам казку наяву.
19 вересня 2026 р.
