Береза вся у жовтих ко́сах,
Й каштан увесь вже порудів,
Й стежки́ руді, в холодних росах,
Й холодний вітер налетів.
Занадивсь дощ, ночує й днює,
Поміж кварталів тихо йде,
Чекає осінь, не малює,
Проміння сонячного жде.
І ось, нарешті, світить, гріє,
Усяких фарб день увібрав,
Трава вже хилиться, жовтіє,
Де вітер холодом лякав.
21.09.2026.
Ганна Зубко
