Кохання гуляє парами,
І все не нагуляється.
А старість із самотністю
По лавочках тиняється.
А старість із самотністю
Не хоче, а морочиться.
Кохання ж із прихильністю —
Все хочеться та хочеться.
І на алейці зустрінуться
Два антиподи часу.
І молодість не лікується,
І старість — не на часі.
Побачать один одного,
Дорогою йдучи:
«Коли ж минули ці роки?» —
Себе не впізнаючи.
І побіжить за часом
Посмішка та бешкетна,
І побреде повільно
Бабуся раритетна.
Ось так ми по алеях
Гуляємо все, мріючи:
Одна — о вільних хвилях,
А інша — про своє міркуючи.
17.09.2026
