Нескінченний ютий

І знову лютий, що ніяк в нас не скінчиться..
Ця наша затяжна й така важка зима..
І знов мені весна щаслива сниться,
А прокидаюся – триває в нас страшна війна..
Так хочеться вже миру і спокою,
Щоб ворог лютий згинув назавжди..
Щоб повернулися уже додому
Непереможні наші вояки.
Щоб знову посміхалися дівчата,
Коли коханий присилає смс,
Щоб дочекавшись друга, батька, сина, брата,
Від щастя аж злітали до небес.
Так хочеться простого щастя жінки,
Коли коханий поруч не на той, в обставин викроєний час..
Так хочеться вже не лічить хвилинки,
Украдені в війни й даровані лише для нас..
Так хочеться, уже не прокидатись від виття сирени,
Спокійно каву пити в нас на кухні вдвох,
Життю радіти і за столом збирати всю родину,
Так хочеться.. але на дворі знову проліта сніжок..
Знов сніг іде, морози й вітер..
І ти поїхав знову в ту зиму..
А я стою.. ще бачу силует твій..
І знову жду.. тебе й весну я жду..<br>Головчук Світлана ( Passarinho)