НІЧОГО НЕ ЗАБУЛА
Я не збулАся, не здійснилася, не сталась.
На світі цьому видно прожилА замало.
Я за хвоста удачу хитру не зловила,
Вина гіркого вдосталь на землі напилась.
Хоч вдАлось з друзями багато з'їсти солі,
Не вдАлось наздогнати вітру в чистім полі.
Щось не змогла, не встигла, просто не зуміла,
А так багато мріяла колись, хотіла.
Як виявилось, то нічого не забула,
Бо згадується все, тепер, в житті що було.
Навіть маленьке зовсім, не важливе наче,
Тепер таке вагоме і багато значить.
І кожен погляд, усмІшка, коротке слово,
ВідбУлися колись зовсІм не випадково.
Це розуміти починаємо тоді,
Коли на захід сонце повернЕ в житті.
3.01.2020 м.Львів 492
Христина Пелікан<br>Христина Пелікан
