ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Опублікувати книгу

  Новинки    Человек ночная потеря

Человек ночная потеря

Человек ночьная потеря , как всегда наблюдает за мной
Пистолетом целуя мне шею , оддайот мою душу на боль .
Просьб о жизнь я даже й не знаю , и не питаюсь его остоновить .
Человек ночьная потеря , ето души умерших во тьме .
Ето души что не в понимание , гаворят и думають лиш о любиви
Оставатса самим им не страшно , ведь превикли они к доброй тьме .
Только сльозно его они просят , приходи ко мне ночью скорей.<br>Анастасія

Автор: 

Анастасія

🎧 Слухати аудіоверсію вірша (AI)
(Рекомендуємо тестувати різні варіанти для кращого ефекту)
Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]