Можливо більше не вмію я кохати,
Мої слова "люблю тебе" втрачають сенс,
В моїй душі росте чорна діра,
Що з кожним днем вбиває в мені все.
"Я тебе кохаю" вимовляю я неначе данність,
Не маючи ніяких почуттів,лиш пустоту,
Навіщо з кожним днем все більше я брехаю?
Людям,які вірять в цю хибу.
Не маю я поняття про їх щирість,
Чи маю вірити я їхнім почуттям?
Чи не я одна брехнею поливаю,
І кожну ніч реву неначе немовля?<br>Анастасія
