Зозуля.

Ой у лузі, біля ставу, зозуля кувала.
Вона ж мої роки, взяла й пощитала.
Ой зозуле, зозуленько,навіщо щитала.
Може мені іншу долю ти накукувала.
Може прийде і до мене щаслива година.
Може десь блукає в світі моя половина.
Полети ти зозуленько до нього близенько.
Підскажи йому зозуле де моє серденько.
Що болить воно й страждає, бо долі не має.
Як самому в світі жити, про те він не знає.
А як прийде він до мене, то засяє сонце.
І загляне воно зразу у моє віконце.
Це тобі тоді зозуле, дякувати стану.
Що викувала мені щастя, в гаю біля ставу.
Дай же Боже, щоб на світі, всі щасливі були.
Щоб кувала, зозуленька, тільки щастя людям.<br>Тетяна