Я відриваю голову ляльці
Йобана маріонетка
Пускаю години крізь пальці
Шукаючи правду в газетах
Напиваюсь щодня до нестями
Вбиваючи щедрі мрії
Змиваються сльози дощами
На кордонах їх Візантії
Я стираю маски з акторів
Знаходячись прямо на сцені
Швидко йдемо в мінори
Перебуваючи в статусі вчених
А може правда – це просто цигарки
У кишенях протертих штанів
А може свобода – яскраві фіалки
Серед чорних мінних полів<br>Юлія Мирончук
