Мріяв бути, в темряві завжди.
Але ти, освітила мене.
Сонця спалах для мене тускліший тепер.
Але мені стало ясно і я не помер.
Може я і залежний…
Але по волі своїй, приймаю я яд.
Випивши ківш, я перестав його відчувать
Але при нестачі його, я почав тихо і не вільно вмирать.
Може це схоже на ад…
І дурнем мене після цього назвуть…
Але для мене важливе одне.
Можна ще раз тебе обійму???<br>Студент
