Дві душі,одне ціле

Дві душі, сплетені в єдине ціле,
Як плющ, що обвиває міцне стебло.
Їх почуття – немов вогонь невмирущий,
Що палає в серцях, яскраве й сміливе.
Крізь бурі й грози, крізь темряву ночей,
Вони йдуть разом, тримаючись за руки.
Їх кохання – маяк у морі бурхливім,
Що веде їх до щастя, наче промінь.
Не страшні їм розлуки та випробування,
Бо разом вони – сила нездоланна.
Як два крила, що несуть їх до небес,
Де кохання панує, вічне й безмежне.
Вони – дві половинки одного цілого,
Що знайшли одне одного у світі безкрайому.
Їх кохання – це казка, що стала реальністю,
Історія про двох, що живуть вічністю.<br>Мар'яна Побігун