Усе кутав туман, й небо, місяць, зірки, Згодом росами падав у трави, Дні, немов ті пташки, місяці і роки Появлялися і відлітали. Склали книгу життя усі ро́ки оті, Ще додати лиш кілька сторі́нок, І веселі, й не дуже, і дуже сумні, В густім плетеві, наче бараінок. Йду, радію […]
А хто б мене слухав, якби я співала? Для кого писати мені ці вірші? Хто руку тримав, коли доля брикала, Був поруч зі мною в пустім шалаші? І з ким довелося ковтнути полину, Черпати натхнення з порожніх діжок? Ми разом ліпили із себе "Людину" Без правил, інструкцій і […]
А хто б мене слухав, якби я співала? Для кого писати мені ці вірші? Хто руку тримав, коли доля брикала, Був поруч зі мною в пустім шалаші? І з ким довелося ковтнути полину, Черпати натхнення з порожніх діжок? Ми разом ліпили із себе "Людину" Без правил, інструкцій і […]
Дім там, де твоє серце, Там , де думки витають, Де почуття бажання Розпалюють й палають. Дім там, куди думками Вдень і вночі мандруєш, Там, де незримо бачиш, Там , де у тиші чуєш. Стікає кров'ю в грудях страшна і рвана рана. Сердечко залишилось Там, де живе жадана. […]
Лети, мій вітре, в даль широку, Лети, благаю, в цей же день, Візьми журбу мою глибоку, Розсій над полем, між людей. Не дай сльозі додолу впасти, На рідну землю віднеси, Ти, знаю, зможеш біль доне́сти, Як я сумую розкажи. За берегами у долині, З старим млином поза містком, […]
Та весна ще цвіте, гомонить, Лине щебіт, зозуля навздо́гін, В блиску хвилі верба шелестить... То минулого зойк, а чи стогін. Аромат все ж черемух тих зник, І калини, на стежці до гаю, І совиний у вечорі крик Поміж сутінок ледве піймаю. Там би з вітром, обнявшись, пройти, По […]
Та весна ще цвіте, гомонить, Лине щебіт, зозуля навздогін, В блиску хвилі верба шелестить... То минулого зойк, а чи стогін. Аромат все ж черемух тих зник, І калини, на стежці до гаю, І совиний у вечорі крик Поміж сутінок ледве піймаю. Там би з вітром, обнявшись, пройти, По […]
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете. знову спокій дрімотний на душу впаде, огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою, і приспить колисковою - мрійною, легкою. І тремтітиме довго на віях сльозинка, і співатиме кволо у грудях крижинка. Буде жалітись долі серцем зболена мрія і чекатиме волі, що її відігріє. […]
Мікрохвильовка Двох тисяч двадцять п'ятий рік Я прожила в мікрохвильовці. Мене тріпало з боку в бік, Мов, простирадло на вірьовці. І мікрохвилями мене Життя постійно нагрівало : Інсульт і стресів череда Ніяк мене не забували. Були щоденно, день-у-день. Варилась довго в міні пеклі. Нанизувала стресо-дні На спиці долі, […]
Мікрохвильовка Двох тисяч двадцять п'ятий рік Я прожила в мікрохвильовці. Мене тріпало з боку в бік, Мов, простирадло на вірьовці. І мікрохвилями мене Життя постійно нагрівало : Інсульт і стресів череда Ніяк мене не забували. Були щоденно, день-у-день. Варилась довго в міні пеклі. Нанизувала стресо-дні На спиці долі, […]
Усі хвилі у вікна дивились, Перший лід при мені замерзав, Лиш мені, я упевнена, снились Крутий берег, і верби, і став. Лише я пам'ятаю той щебет, Очерет поміж хвиль, осоку, Одинокий, покинутий лебідь Наганяє і досі тоску. Ніжність вітер приносив в обіймах, Ні від кого не ма́ла таких, […]
Вже замерзли і річка, і схили, І далекий, спустошений шлях, І калюжі, дощі що лишили, Та не сльози на мо́їх очах. Тихий плач, усього лиш від думки, Що не за́йду в покинутий двір, Не торкнуся рукою до хвіртки, Не привернуть ті вікна мій зір. Не вдихну ні весну […]
Життя — це найскладніший і найцікавіший роман, який пише кожен із нас. Філософська лірика про життя допомагає нам знайти орієнтири у цьому вирі подій, осмислити власний досвід та подивитися на буденні речі під іншим кутом. У цьому розділі зібрані поетичні твори, які торкаються вічних тем: пошуку істини, плинності часу, боротьби добра і зла, а також важливості кожної миті.
Вірші про життя — це не просто римовані рядки, це досвід поколінь, втілений у слові. Вони стають підтримкою у важкі часи, дарують надію, коли здається, що виходу немає, і вчать цінувати те, що ми маємо тут і зараз. Читаючи таку поезію, ми ніби ведемо діалог із мудрим співрозмовником, який розуміє наші тривоги та радості.
Ми прагнемо, щоб кожен читач міг знайти вірш, який співзвучний його внутрішньому стану. Наша колекція включає:
У світі інформаційного шуму та постійного поспіху нам часто бракує часу на саморефлексію. Читання філософської лірики — це своєрідна медитація. Вона дозволяє уповільнити темп, зазирнути всередину себе та знайти внутрішню рівновагу. Кожна строфа може стати поштовхом до важливого усвідомлення або допомогти змінити ставлення до проблемної ситуації.
На нашому сайті ви знайдете як класичні твори відомих майстрів слова, так і вірші сучасних авторів, які гостро відчувають пульс сьогодення. Ми постійно оновлюємо категорію «Лірика життя», щоб ви завжди могли знайти свіжі джерела для натхнення та глибоких роздумів.
Запрошуємо вас до неспішного читання. Обирайте вірш, який найбільше відгукується у вашому серці сьогодні, діліться мудрими цитатами з друзями та близькими. Нехай ці рядки стануть для вас джерелом мудрості, спокою та сили. Пам'ятайте, що поезія — це дзеркало життя, і в ньому завжди можна побачити щось нове та прекрасне.
© i2.com.ua - Всі права захищені.
Проект створений для популяризації творів сучасної української літератури.