– Морфеїв сон –
Гаснуть вогні, що дрімоту тримали.
Я віддаюсь у владу сновидінь,
Морфей хай мене оберігає,
І світ ілюзій та навіювань покаже.
У сні побачу знову всіх близьких,
мов нас різні світи не розділяли,
почую знову батька настанову,
жалію, бо її прокинувшись забуду.
Миттю зміниться ілже картинка,
побачу жінку потаємних мрій моїх,
вмовити мене вона захоче,
щоб у сновидінні вітер наші душі поховав.
Щоб сніг усі сліди позамітав,
весь біль у яві залишився,
сну світ свободою повнився,
щоб до зірок рукою доставав…
Знаю, що та горгона лиш міраж,
немає ідеалу в світі нашім,
в величнім фальші марив,
не буде справжніх почутів.
(Автор: Сильвестр Кривенко)
Сильвестр Кривенко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
