Сучасні вірші про життя: авторська поезія, мудрість та натхнення

Йде весна, пригадалася осінь, Та, моя, що давно відійшла, Тепер дні усі наче в морозі, Бо пора моя --- то вже зима. При мені вона, я біля неї, Якби́ осінь вернути свою, Іще ту, іще жовто-зелену, Із тих сивих туманів дощу. Всі --- весна моя, осінь і літо […]

«Ой, матінко моя рідна, таке життя довге, А як час настав — ніби й не жила. Глянула у далечінь, в небо стежка біла, А позаду шлях битий, життям укритий. Йшла по шляху битому, ногами збитими. Сивина у волоссі, слід від хвилювання — За дітей рідненьких, за своє кохання. […]

Як молоді так мітингують, а як дорослими стають, То так крадуть, що просто дивна дивина. Де ж так навчають? В якому виші вас цьому привчають? Поки народ складає будь-яку копійку, щоб прожити, Ви вже не знаєте куди ще вкласти, що купити. Як тільки дупу вмостить в нове крісло, […]

В житті бувають різні дні, Й бувають радісні вони. Ідуть вони один за одним чередою. Дитинство золоте твоє, Коли батьки з тобою поруч. Де їх турбота і тепло Життя твоє оберігає. Щасливі дні, летять вони, Один за одним поспішають, Скоріш прийти, скоріш пройти, Слід свій надовго не лишають. […]

Як би ж то можна, дивлячись на фото, Поринути в кімнати рідного житла. Торкнутися речей, вдихнути в повні груди, Відчути запахи колишнього буття. Того, що ми так мало цінували. Що поруч було — звичне та буденне. Користувались, не помічаючи його. Було своє, здобуте працею щоденно. Набуте за життя, […]

Приберіть руки від мого сина! Собі пропишіть ліки заспокійливі. Шукайте психолога, пийте вітаміни, Лікуйте себе, поки ви безсилі. ​Для нас же Іслам — психолог найкращий, Він — наше все, наше світло і сила. В Корані знайдемо ми вихід у важчий Період життя, що нас підкосило. ​Накази Аллаха пророк […]

Зерно упало на стезю, щоб далі жити, Зерно упало на стезю, щоб всім радіти, Зерно упало на стезю і стало квіткою, Зерно упало і зросло мов маргаритка. Свою красу росою ранньою вбирала, Такою ніжною була, мов біла пава, Та не в саду вона росла, а при дорозі, У […]

І сонце тут не так з-за обрію встає, І вітерець не так мою чуприну обвіває. Я тут ходжу бруківками твоїми, Та повернуть в свій дім душа моя воліє. Ти прийняла, Одесо всіх, хто б не прийшов, Ти не питала, розкриваючи обійми. Дала нам їжу, хліб та кров, Хоч […]

Минув той день, коли були ми вдвох, Коли в житті свічок два вогники палали, Тепер танцює вогник мій один, Твоє життя у землю воском спало. Моя ще свічка мерехтить, Так, важко одному це полум’я тримати, Весь світ блищить, та я у затінку стою, Чужий вогонь очам байдуже вже […]

У пам’яті знову відкрито кватирку, І протяг приносить духмяність дощів. Минуле заходить — несміло і тихо, Надіслане мозком з далеких часів. Там сонце інакше — м’яке і медове, І трави торкаються голих колін. Там кожне забуте, розірване слово — Прозорий, сріблястий, лункий передзвін. Прийшла вона тишком— мов тронута […]

Я світ розфарбую у ніжні відтінки, де сірість будинків — як диво-картинки, де гострі кути закругляють майстри, а небо рожеве палає згори. Крізь скельця магічні не бачу я бід, лиш сонячних зайчиків лагідний хід. Тут люди — герої, а фальш — лиш туман, і лине крізь них світлий, […]

Літо тихо в серці грає, Сонце в небі золоте, Вітер ніжно обіймає, Щастя поруч знов цвіте. Я сміюся — світ ясніє, Наче ранок після сну, І душа моя радіє, В казку тягне чарівну. Хвилі шепчуть край піску нам, Небо кличе в синю даль, Ми блукаєм разом юні — […]