Минув час, коли сльози лились
На зруйнований вщент цей світ.
Там, де ангел впав колись,
Залишився світлий слід.
Хтось не спав усю ніч темну,
Хтось уперше горе мав.
Бо у серці біль невпинний
Тихо істину відкривав.
І хто вдарив найсильніше
Ангела, просто у скроню,
Не відмиє крові більше,
Ані з думок, ані з долоні.
Бо коли вогонь палає
Й знову сходить чорна хмара,
Дехто світло зберігає,
Щоб не стати знов, примарою.
Бо не в крилах — сила неба,
І не у чуді — знак Божий .
Ангел жив у їхніх вчинках,
А правда там, де більше грошей.
