А ти кохав її…

А ти кохав її…
Так палко… Й до останку…
Дивився в серце поглядом душі
Леліяв ніжно,
Наче сонце з ранку,
Й собою закривав всі гострії ножі
Все що боліло –
Пластирем душевно, ти затуляв,
Щоб болю не було
Бо ти кохав…
До самого останку…
Ти так старався, щоб пройшло все зло
Бо ти кохав…
Не дивлячись на грози,
Що вихором здіймалися в душі
Все вірячи,
Що ось пройдуть морози,
Й заграє сонце струнами в тиші
Ти так кохав…
Ти щиро ніжність сіяв
У переливах весен і суцвіть
І так хотів,
Щоби були щасливі у парі…
Разом…
Мали спільний слід…
Ти так кохав…