Я знову малюю чарівнії квіти
Розквітлі бутони в веснянім саду
І вже розпустились дрімотні там віти,
Де часто я в задумах стежкою йду
І піснею ллється пробуджений ранок
І промені сонця танцюють в росі
Навкруг все квітує…
Чудовий серпанок спускається ніжно,
У божій красі
Розбурхане, п’янко – пахуче волосся,
Здіймаючись, рвучко піднялося в вись
А серце шепоче ударами ніжно
Поглянь як красиво, неначе колись
Я пісню заграю на струнах сердечних
Й тобі подарую часточку тепла
Та ти не кажи, що це все недоречно
Ти будеш щаслива! Хоча і не та…
Зігріється ніжністю стомлена думка
Підніметься в гору, в небесну блакить
І ти зрозумієш, що все не даремно
Життя – це прекрасно…
Життя – тільки мить…
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
