Брехати із любові

Брехати із любові – глибина.
Тоненька грань між святістю і світом.
Брехати – це погано, кожен зна.
Хоча не кожен може висловити це відкрито.
Любов живе лиш тільки без брехні,
Без осуду, без заздрості і злоби,
Без вихвалянь й принижень в кожнім дні,
Без нарікань в адресу ближньої особи.
І як тоненька ниточка в світах
Проводить грань між совістю і нами.
Брехати із любові – Божий знак,
Який так важко передать словами.
Лишень тоді, коли зневіри крах,
І з пелени звільнивши власні очі,
Любов у слові й діях повсякчас
Обійми свої відкриває нам охоче.
І по лиці невинна скотиться сльоза
Й жаринки вогник в серці запалає.
Благословенна є людина ця –
Котра з любов’ю, у потребі, ближнім помагає.