Скажіть, що ви живі,
що міни вже слухняні,
як ріпи, якщо їх так дружно всім тягти.
Скажіть, що ви живі –
хоч відзвуком в тумані.
Його, як вогник свічечки,
так хочу зберегти.
Скажіть, що ви живі.
Казали ж, не воюєте
і позивних немає
у вашому бутті.
Та ви ж таки солдати,
із мінами ,, жартуєте ",
щоб лихом чи бідою
не встигли прорости.
Скажіть, що ви живі,
земляченьку, земляче.
Моя сльоза клекоче
від болю на щоці.
Скажіть, що ви живі.
Моя тривога плаче,
І колеться мій мозок,
синочечки,бійці.
<br>Тетяна Сугалова-Катрич
