Все навкруги горіло,
Бо правди ми не знали.
Багряним полум'ям палало..
вони… про все "подбали"…
Багаттям всі зігрілись.
Мов діти ним тішились.
Не знали лиш одного:
зотліло древо роду.
Ми прагнули не знати.
Так вигідно і легко.
Від користі сп'яніло,
Задарма ж бо-солодко.
І лиш тверезий розум
дозволить осягнути,
про безкоштовне щастя, й капкан той горезвісний.<br>U.Ray
