А може це і є то справжнє щастя?
Проснулась.Кава.
І сама собі належиш.
Ніхто вже не вола
що ти повинна,
що не цінуєш того, що ти маєш.
Ти не стоїш
півдня на кухні.
Вільна.
Ганчірку в руки-
лиш ,коли
натхненна.
Це відчуття-
коли сама собі належиш!
Роби що хоч,
а не лиш те,
що треба.
Напевно це і є то справжнє щастя.
Цей стан ти встигнеш полюбити.
Свобода в кожнім слові,русі.
Невже раніш могла не відчувати?
Сама не віриш й дивно.
Невже могла ти так собі вчинити?
Не дбати,не любить, Терпіти.
І стерти власну ідентичність.
Та досить.
Винна можеш буть лише собі..
І якщо хочеш- будь красива,сильна!
Щастя –
в тиші, гармонії душі.
І більш нікому ти
уже не винна.<br>U.Ray
