ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Опублікувати книгу

  Лірика життя    Боюся і люблю

Боюся і люблю

Вже, як не відчувати запах, знаю,
Та й смак ступився, і погіршивсь зір –
З тривогою тепер вже уявляю
Куди веде мене оцей турнір…

Тому боюся стати геть німим,
І не осилити боюся їхню мову,
Отих німих, з якими я чудово
Зійдусь, коли теж буду мовчазним.

Також боюся дуже сліпоти:
Не бачити – ще гірше, ніж не чути,
Але й глухим я теж не хочу бути –
Цього не треба, Господи прости.

Але найгірше – стати безсердечним!
Без серця недоступні почуття,
Тож, хоч і виглядатимеш статечно,
Не спробуєш на смак близькі життя,

Не матимеш бажання і спокуси,
Не знатимеш ні смутку, ні жалю…
Та є у серця милі землетруси:
Бажаю, хочу, плачу і люблю!

🎧 Слухати аудіоверсію вірша (AI)
(Рекомендуємо тестувати різні варіанти для кращого ефекту)
Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]