Моя весна,
Ніби недавно ти була
Немов зі сна
Мого життя гіпербола
Ти зіткане мереживо з роси
Та осінь стерла все без жалю
Хоч як пощади не проси
Я все ще марю
Плакучим цвітом ти жалілася мені
Що я не квітну так як ти
Та ти не знаєш сліз пролитих, я на дні
Це не печалі озеро, а чистоти
Чуттєвим тим дощем наповнене з любові
Тепер й краплини не лишилося для смутку
Пестливим вітерцем на іншій мові
Ти попрощалася без жалю, поцілунком
<br>……
