У карку тиск шалений…що аж ну!
Думки там все відлунюють у вухах –
Шепочуть, плачуть, з реготу на сміх,
Соломкою шкребуть та б"ються глухо.
Ось-ось злетить у друзки голова!
У безліч, у дрібненькі черепушки.
Розлущиться… – а там пусті слова
В хрестах козирні, оники по масті.
І джокером тупцює, гупотить
Прокляттям доля, думочка в серпанку –
Склада у сіть рожеву всі думки,
співає щось забавне спозаранку
Та дивитьсі у ввічі з-під руки –
В хаос перетворила мені душу!
Показує малюнки мовчазна
Мльтимедійні…їх дивитись мушу.
В малюнках тих літайок повів крил,
Там фуркіт бджіл над квітами в дзинчанні,
Ілюзія ледь видима крихка
Хитається бліда, у посміху оманна;
Там водоспад ховає темний грот
Та крик лунає з кривди у тортурах…
Там чути як квітучий степ та сад
Ті звуки п"ють у дощ клавіатурний… –
Минуле все в малюнках як тепер,
У сьогоденні…Бульбашка наразі
Вмить лопнула, провисла на гілках,
Над долею миттєвостями часу.
…Я кавою випарюю цей тиск!
Затягую в петлю тютюннодимну.
А він – пся крев! – рахує мені час,
Пульсує в скронях та в усіх судинах….
Онтойя
