Холодний дощ спадає знов на груди, і пробиває серце краплями грози
І на хвилинку хочеться забути,що ми не люди, ми просто видумані я і ти.
Творінням чогось не земного з фантазій вічності сюди прийшли.
Облиті барвами чиїх прелюдій , накидані мазком художника ,що творить вбивчість простоти.
<br>Олександр
