Вслухаюсь в осінь, її тишу,
Що як мелодія сумна,
Римую знову, знову пишу
І роль у неї головна.
У синім небі щось шукаю,
Поміж трави, де слід проліг,
В осінні далі заглядаю,
Вона ж бо є мій оберіг.
Злітає вітер, то сідає,
Побіля верб, у бур'янах,
То в голубину дмуха зграю,
Що загубилась в споришах.
18.10.2025.
Ганна Зубко
УВАГА!
Зайва кома в останньому стовпчику,
(кінець першого рядка).
Прошу вибачення!