Моє серце — в кольорах свободи,
Де синь небес і жовта путь полів,
Тут вітер грає пісню про народ,
Що вірить у свій дім, у власний спів.
Гримлять громи — та світло не зникає,
Бо кожен подих — то любов і стяг.
І навіть попіл квітами зростає,
Коли у серці воля, а не страх.
У кожній рані — правда непохитна,
Кожна сльоза то чиста висота.
Моя земля стоїть — жива, відкрита,
І серце б’ється — в кольорах Хреста.
Блакить і золото — не просто барви,
То пісня крові, вірності й пізнання.
Моє серце — в кольорах держави,
Де жовто – блакитний — це кохання.
