Я бродила шляхами чужими,
Відчувати хотіла любов.
Наче нею була одержима…
На краю. Без вагань та умов…
Чи коханням судилось зітліти
Й самотою пізнати біди?
Ще чекала узимку на квіти,
А весною на спілі плоди.
Пізнавала тебе у картинах,
Відкривала сторінку нову.
Ти мені без жалю, на частини…
Різав серце і душу живу…
Може завтра боліти не буде
Та на вечір спокійно засну?
Хоч кілок ще пульсує у грудях,
Все ж вдихаю з повітрям весну…
©️ Любов Інішева (березень 2026 р.)
