Я не маю на завтра прогнозу,
Відболіло на серці плачем…
Завітала весна. Мов наркозом
Проникає, вповільнює щем.
Не дізнаюсь нічого про тебе,
Хоч цікаво мені чим живеш.
Об'єднає лише спільне небо,
Мабуть, сонце вгорі спільне теж…
Якщо раптом тобі ще цікаво,
Чим живу я цієї весни.
Наливаю міцну собі каву,
Забуваю тебе попри сни…
©️ Любов Інішева (березень 2026 р.)
