Розпочинав роботу ткач щоранку,
Коли туман лягав на сиві мхи.
Він брав нитки яскраві із світанку,
І темні — неспокутані гріхи.
В його руках сплітались чорні тіні
Крізь тонке сяйво місяця й зірок.
«Нащо вплітаєш нитку у творіння,
Що ріже око?» — запитав пророк.
Ткач посміхнувся, пальців не спинивши,
І полотно розкрив, немов крило:
«Поглянь на світ, старий свій зір змінивши —
Яскраві нитки відтіняють зло.
Без чорних ниток — світла не помітиш,
Без болю — не дізнаєшся ціни.
Без світлих ниток тіні не побачиш,
Як не пізнаєш світло без пітьми».
20 липня 2026 р.
