Сучасні вірші про пори року: пейзажна лірика від наших авторів

ВеснЯний сніг... весняний... дивно... Скупенькі залишки зими, Цвітуть садки, дме вітер, зимно На території весни. Сонце то є, а то немає, Ховає хмара снігова, В цвітіння ніжне заглядає Холодна, заздрісна зима. 09.04.2025. Ганна Зубко

Забіліли в садах абрикоси, І магнолія рясно цвіте, Заблистіли помітно вже роси, Павучок павутину плете. Трав яскравість кидається в очі, В голубінь свою небо веде, Заворожують зоряні ночі, Світанкове проміння густе. Зеленіють у лузі осОки, Розпускається жовта верба, Лине гомін, частішають кроки, З кожним днем все гарніша весна. […]

Небесний простір голубіє Із-поміж тисячі хмарин, Земля садками вся біліє, Що дуже схожі, як один. А вітер цвіт той все леліє, Голубить сонце і роса, Тріпоче пташка, гніздо виє, Між пелюсток гуде бджола. Пропахла вулиця тим цвітом, І двір, і пахне за вікном, Весна як стрінеться із літом […]

День у дощі, на диво, гарний, У неба сірості чарівність пролягла, Біліє цвіт рясний, туманний, Росте, густішає трава. А дощ іде, струмочками стікає, Полощуть пір'я дикі голуби, В нім вітерець туди-сюди ганяє, Наче калюжі хоче обійти. Дощ за вікном до шибки все тулився, Краплі за краплями повзли, Падав […]

Життям між небом і землею Іде, всміхаючись, весна, Поля із чорною ріллею, Погнала в ріст озимина. ГалЯва в зелені у лісі, При річці луг зазеленів, Квітує ряст вже на узліссі, Вишневий сад весь побілів. Ще зарожевить яблунь цвітом, Всюди фіалками сипне, Їх пелюстками, (перед літом), Притрусить землю... і […]

Без вітру день здавався мирним, (Він і промінням не вітав), Та мовчазним,якимось дивним, Наче води у рот набрав. Заговорив потім грозою, До неї бурю під'єднав, Землю водою дощовою Із насолодою купав. Стомився, а чи схаменувся, Всі чорні хмари розігнав, Рожевим заходом всміхнувся Й повільно в ніч пошкандибав. 22.03.2025. […]

День був й пішов, десь слід лишив, І ніч піде, слід лише, Сніжок ріденько землю вкрив, Щось вітер на нім пише. Згори читає неба сум, Ще снігу підсипає, А вітер крила розгорнув, Написане стирає. 19.03.2025. Ганна зубко

Обійми вітру, сонця посміх Та неба ніжна голубінь Замилували, зник вже поспіх, Серед дороги стала тінь. Проміння сльози навертає, Вітер волосся чепурить, А погляд в небо забігає, В голубизну йому кортить. Пахне вчорашньою грозою, Слід той калюжами лежить, Пахне весною молодою, Що не старіє ні на мить. Чим […]

Весна дивує --- грім гуркоче, Грозою березень віта, Тихенько в сутінках стукоче Дощ біля кожного вікна. Тільки поріг переступила Гроза і зникла, тихо скрізь, Заночувати ніч впустила Сон, а чи сам крадьки проліз. Як завжди, місяць не йде спати, Зі сном не друже, ну ніяк, Сова береться щось […]

смертоно́сне сузір'я в цю безмісячну ніч вказу́є свІй шлях замість мо́го тому я - не я́ темним небом покри́тий папілярним узо́ром зірок в лютеїновій фазі натхне́ння їх навіже́ний астролог складав сей складний гороскопф незбагненний mein Kopf ! як за- плу́тались стежки про- то́птані знову і зно́ву підошвами по- […]

Цвітуть садки, весна буяє, Світ помінявся, побілів, То виринає, то пірнає Щебет зелених берегів. Спіймаю цвіту пелюстинки, Спогад з минулого верну, Блукає погляд без зупинки, Мов домальовує весну. Зростав садочок біля хати У неймовірній білизні... Його ні з яким не зрівняти І не побачити у сні. 10.04.2024. Ганна […]

Вже пробилась трава з-поміж листя, Що залИшила осінь торік, Забіліли усюди узлісся, І зацвів біля дому квітник. Уже сонце напрОчуд миліше, День неквапом іде, не летить, Все тепліша весна, все гарніша, Заворожує ніжності мить. 09.03.2025. Ганна Зубко